Використання ІКТ на уроках української мови та літератури

Проектні технології при вивченні української мови

http://learningapps.org/user/larisa63

Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу на-вчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтер-активних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких  - метод проектів.

     Модне слово «проект» постійно на слуху. Але чомусь одні проекти виконуються і приносять результат, а інші - ні.
     Ще В. Сухомлинський переконував, що «справжня школа - це багато гран-не духовне життя учнівського колективу, в якому учитель і діти об'єднані ба-гатьма інтересами і захопленнями ». Тому, на нашу думку, найдоцільнішим

 є інноваційний метод проектів, який передбачає використання педагогом су-купності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийо-

мів, засобів.
     Робота над проектом - практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів . У свідомості школяра це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.
    Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити її результат.

          Метод проектів - це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливо-

стей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя.

     Найбільш доцільним та ефективним , на нашу думку, метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка,оповідання,вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо.

     Підготовка проекту з мови орієнтує більше не  на пошукову, а на творчу діяльність.

     У мовному проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо.

     Практикуємо як індивідуальні, так і групові проекти.

     Проект спрямований на збір інформації про будь-який об’єкт, явище. Він

має певну структуру:

формулювання мети,

робота з різноманітними джерелами інформації,

обробка матеріалів,

оформлення результату,

його презентація.

     Найважливішим є етап підготовки. Обравши тему, визначаємо з учнями ідею та разом обговорюємо її. Попередньо вчителю потрібно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя.

     На даному етапі використовуємо «мозковий штурм» з подальшим колекти-вним обговоренням . Після формування груп, розподілу обов’язків обговорю-ються можливі методи дослідження пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляємо і пропонуємо учням пам’ятки.

     Під час самостійної роботи над проектом не придушується ініціатива дітей, створюється ситуація успіху. Призначаються консультації, переглядаються чернетки, даються рекомендації. Увесь опрацьований, оформлений матеріал

учні представляють під час захисту проектів.

     Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню

всіх проблем навчання. Адже в роботі за даним методом існують і труднощі: на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля).

Алгоритм роботи над проектом

№	Етапи роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя	Приклади
1	Вибір теми, визначення завдань, типу проекту	Обговорюють чи пропо-нують тему, мету і завда-ння проекту	Мотивує діяльність учнів, формує і пояснює мету і завдання	Тема. Гайдамацький рух в Україні. Тип проекту: дослідницький. Завдання: дослідити причини виникнення гайдамацького руху, Коліївщини та її поразки; роль в цих історичних подіях І.Гонти та М.Залізняка за історичними джерелами, народною творчістю, поемою «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка.
2	Визначення важливих проблем дослідження	Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми («мозкова атака» з по-дальшим обго-воренням)	Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає	Проблема: невідво-ротність боротьби українського народу за визволення.
3	Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження	Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом	Пропонує можливі варіанти складу груп і ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, виборі форм презентації	Об’єдналися на чотири групи за видом діяльності: історики  (дослідження причин гайдамацького руху за історичними джерелами); фольклористи(висвітлення даного питання у фольклорних джерелах); шевченкознавці(показ Коліївщини в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки»); видавці(оформлення, ілюстрування, друк брошури)
4	Самостійна робота над проектом	Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи	Ненав’язливо контролює діяльність, за необхідності консультує	Послідовність роботи: підбір  та опрацювання необхідної літератури про гайдамацький рух, ілюстративного матеріалу (репродукції картин,цитати).
5	Підготовка до представлення проекту	Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть  участь у колекти-вному само-аналізі	Консультує на прохання, спостерігає	Оформлення зібраних матеріалів, підготовка до презентації.
6	Захист проекту	Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки	Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи	Захист проекту: демонстрація буклета (брошури)  « Гайдамацький рух в Україні» та виступи учнів за ним.
7	Колективне обговорення	Беруть участь у колективно-му аналізі та оцінюванні результатів	Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки	Аналізуємо результати, підсумовуємо.

Пам'ятки

Етапи роботи над проектом (індивідуальним)

З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку.

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт  - матеріальний носій (фільм, календар, журнал,

проспект, газету, електронну презентацію) . Успіху!!!

Етапи роботи над груповим проектом

Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх,

аргументуйте думку.

Створюйте «кінцевий продукт».

Визначте тип захисту.

Правила успішної командної роботи

Пам'ятай, що ти — частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не « тягни ковдру на себе », пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного — це успіх усіх!

Оцінка своїх дій

Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?

Структура підсумкового уроку:

Організаційний момент.

Повідомлення теми, завдань.

Захист проектів « Теза — аргумент — ілюстрація ».

Підсумок.

Контроль і самоконтроль.

Результати опитування  « Чи доцільно працювати за методом проектів?»

  

   Як показує практика ,найбільш цікавими для учнів є дослідницько -пошукові , ознайомлювально - інформаційні та творчі проекти.

Дослідницько-пошукові проекти

   Діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:
• постановка проблеми;
• формулювання гіпотези;
• планування та розробка дослідницьких дій;
• збирання інформації, її аналіз та узагальнення;
• підготовка та оформлення результатів проекту;
• публічна презентація результату;
• рефлексія;

• висновки.

   Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.

  Так , під час вивчення обрядових пісень в 9 класі учнями досліджувалася весільна обрядовість нашої місцевості. Результат роботи над проектом було представлено у вигляді ілюстрованої брошури «Весільні пісні мого краю», фрагменти якої представляємо нижче.

   Весільні пісні мого краю

   

     У нашому селі весільний обряд  починався тим , що молодий разом зі своїми боярами готувався їхати за молодою. Його виводила до воріт мати , яка  «засівала» сина житом , дрібними грішми ,що означало побажання достатку й добробуту.

      А в хаті нареченої в цей час дружки  готували  молоду до шлюбу,співаючи:

Жалуй мене ,мамо, та хоч цими днями,

Та не буди мене ,мамо,вранці дуже рано .

Бо я в свекрухи спати не буду.

Бо я в свекрухи осуджена буду.

Не буди мене,мамо,по дрова й по солому,

Тільки  сядь зі мною на тиху розмову.

Засвіти , мамо, свічку,

Постав на столі,

А я встану й подивлюся,

Чи пора мені.

Засвітила мати свічку –

Неясно горить.

А я встала й подивилась –

З нелюбом жить.

   

       Особливо сумними були пісні для дівчини - сироти:

Ой їхала Маруся до вінця,

Розсипала васильочки з рукавця.

«Ростіть , ростіть, васильочки ,

По крутій  горі,

Прибудь, прибудь, мій батечко,

Хоч тепер к мені ».

«Ой рад би я ,дитя моє,

Прибути к тобі,

Насипали сирой землі

На груди мені,

Не можу я піднятися,

Дати порядочок тобі.

Не кланяйся , дитя моє,

Не кланяйся мені,

А кланяйся , дитя моє,

Чужій стороні».

«Мати ж моя, мати,де тебе узяти?

Хіба ж тебе, мати, та й намалювати?

Намалюю матір в хаті на божниці.

На божничку гляну – матінку спом’яну.

Назад повернуся – сльозами заллюся».

         Коли молодий з боярами приходили  до двору молодої,їх не одразу пускали,а спочатку «влаштовували бійку»,вимагали викупу. А бояри при цьому співали :

                         

                

                                У нашого свата із соломи хата,

                                                          Та й боїться нас пустити ,

                                                           Щоб її не розвалити.

                                                           Свате, свате, пусти нас у хату.

                                                           Нас  тут небагато: четверо та п’ятеро ,

                                                           А всього дев’ятеро.

                                                           Ой що то за злидота ,

                                                           Що зачиняє ворота?

                                                           За чарку горілки

                                                           Не пуска парубка до дівки.

         

       Наречена в цей час повинна була сидіти за столом , нахиливши голову на хліб. Біля неї сидів неодружений брат, який «охороняв» її , інколи – молодша сестра .У них бояри «купували» наречену.

       Потім молоді йшли до церкви чи до сільради, де їх оголошували законним подружжям.

       Після цього поверталися у дім молодої,де на порозі чекали батьки з хлібом - сіллю. Частували всіх гостей, співали пісні:

Ой помалу ви, бояре, коників женіть,

Зеленого винограду ви не поломіть .

Бо зелений виноградик сам не ріс ,

Ой куди ж тебе, Іванку, чорт поніс?

До тої тещіньки гордої,

До тої дівчиноньки молодої!

Здвигнулися стіни,як бояри сіли,

А ще більше здвигнуться ,

Як бояри наші   нап’ються.

                                                                                

«Світилко – паня, сідай поруч з нами.

Не будь така горда, бо будеш голодна».

«Аби була паня, сіла би з панами

Під білими калачами».

«Ой не сердься, ненько, на мене,

Що веду всю челядь до тебе,

Бо я тобі, ненько, робила,

Щоб ти мою челядь пригостила».

«А я ж тебе, доню, не лаю ,

Я ж твою челядь пригощаю».

Вийди, матінко, стрічайся,

Своє дитятко питайся.

А де ж твоє дитятко бувало?

Під царським вінцем стояло,

Червоні черевички стоптало.

Червоні черевички при нозі,

Золотий перстень на руці.

Старосто старенький,

Голубе сизенький!

Виведи нас з хати

На двір погуляти,

Боярів повидати.

Чи не криві, не горбаті,

Чи уміють танцювати ?

       

          Надвечір, як правило, молоді вирушали до хати  молодого. Батьки ж молодої так благословляли свою доньку:

                                                         Приступися , доню, близенько,

                                                         Поклонися батьку й неньці низенько.

                                                         Приступися іще ближче,    

                                                         Поклонися батьку й неньці іще нижче.

                                                         Бери ікону в руки,

                                                         Виряджаєм тебе до свекрухи.

     

         А подруги молодої співали:

                     

                                                          Вигортай, мати, жар,

                                                          Коли тобі доньки жаль,

                                                          Клади у піч дрова,

                                                          Оставайсь жива – здорова.

  

        Коли молода дружина прибувала у дім до чоловіка, то гості співали :

                         

                                                         Прилетіла пава,

                                                         Серед двору впала.

                                                         Не кишкайте, не лякайте,

                                                         Нехай вона не злітає,

                                                         К цьому двору привикає.

                                                       Топи , мати , грубу,

                                                       Везем тобі невістку любу.

                                                       Любу чи нелюбу ,

                                                       Аби була тепла груба.

                                                       Тобі , мати , не журитися,

                                                       Тобі , мати , веселитися.

                                                       Тобі на припічку сісти

                                                       Та порядочок вісти.

                                                       Оглянися, мати ,

                                                       Чи вся сім’я в хаті,

                                                       Чи велика щербина ,

                                                       Щоб взять, тебе, дитино.

  

          Тяжким зображувалося у весільних піснях  життя  молодої у свекрухи:

                       

                                                        «Невісточко – голубочко,

                                                        Ти в нас ще не робила,

                                                        А хліба вже уломила».

                                                       «Аби ж моя мати знала,

                                                        Вона б мені вечерю прислала,

                                                        Хоч орликом, хоч орлицею,

                                                        Хоч братиком, хоч сестрицею».

            Молода , аби завоювати прихильність свекра з свекрухою , мала їх задобрити подарунками .

                          

                                                        Свекру – гарну сорочку,

                                                        Щоб невістку мав за дочку.

                                                        Свекрусі – хустинку ,

                                                        Щоб любила невістинку.

  

         А ввечері відбувався обряд розплітання коси. Молоду садовили на діжу,їй розплітали косу і надівали хустку, яку вона знімала і тільки на третій раз залишала на голові. При цьому співали пісню «Горіла сосна , палала…»

 

  Тепер вже наречена переходила під владу і захист чоловіка.